Історичні джерела Центральної районної лікарні  Києво-Святошинського району.

 

Центральна районна лікарня (далі — ЦРЛ) Києво-Святошинського району розташована в мальовничому районі передмістя столиці – м. Боярка (колишнє село Будаївка, Болдаївка).

Село Будаївка, яке було одним із стародавніх  поселень на теренах України, за  кілька століть  розрослося в місто. Й досі біля православної Михайлівської церкви існують залишки старого цвинтаря, колись, ще за  часів давньої Русі,  на місці тутешнього пагорба було розташоване невелике слов’янське поселення.

Задокументована  історія місцевої лікарні започаткована в першій половині ХХ століття. За переказами місцевих жителів, першими пацієнтами лікарні (на той час вона мала назву – Будаївська)  були полонені — поранені вояки Вітчизняної  війни 1812 року з армії Наполеона. Про наявність на території старої  Боярки в давні часи медичних закладів свідчать історичні топоніми: вулиця амбулаторна, лабораторний провулок тощо.

Після 1868 року в зв’язку з будівництвом залізниці Київ-Балта було засновано залізничну станцію Боярка. Після введення руху на цій ділянці залізниці у 1870 році  життя біля станції значно пожвавішало: Боярка — Будаївка починає функціонувати спочатку як дачна місцевість, а потім і як кліматично-лікувальний курорт.

В 1899 році у відповідь на клопотання влади Київської губернії „Государственным советом по земским сметам” затверджено ”мнение” про будівництво в Київській губернії 7 сільських лікарень, під номером 4 серед яких було й с. Будаївка Київського повіту. 30 серпня цього ж року в  Києві відбулися торги на виконання підрядних робіт по будівництву лікарні. Розглядалася заява купця М. Баришполя щодо бажання взяти на себе підряд на будівництво Будаївської лікарні. Але через невдалі торги комітетом було надано пропозицію проводити будівництво приміщень у господарський спосіб. А вже  6 листопада 1899 року Міністерство внутрішніх справ дозволило нарешті у такий спосіб розпочати будівництво лікарні.

До комплексу приміщень Будаївської лікарні мали входити: загальний барак, барак „для заразних”, амбулаторія, бані, пральня, погреби, льодовики. Додатково були розроблені кошториси для будівництва будинку лікаря, сараю та покійницької. Кошторис цих будівель становив 6623 рублів.

В с.Будаївка лікарня розміщувалась у  будівлях на вул.Васильківській. Комплекс приміщень Будаївської земської лікарні збереглися до наших днів.

Вражає, наскільки професійно, з дотриманням усіх санітарно-епідемічних вимог було сплановано комплекс цих споруд.  Вже більше 100 років він слугує медичній справі.

До 1976р тут був протитуберкульозний диспансер, який очолювала  Чарніс Есфір Давидівна . Сьогодні на вулиці  Васильківська, 34 у м. Боярка  функціонує протитуберкульозне відділення ЦРЛ.

З 1976р. по 2012р. Завідувачем відділення був Андріївський Віталій Антонович. З 2012р.-  Хаджи Світлана Василівна, в теперішній час — Іванова Олена Олександрівна.

Реалії того часу потребували подальшого розвитку медицини й розширення лікарні. Тому урядником Київського повіту  Д.Ф. Бачинським і сільським лікарем 2-ї  дільниці П.Ю. Чернявським та міщанином  з міста  Речиця Мінської губернії 3 квітня 1900 року укладено контракт „на найм”  двох приватних будинків під приміщення лікарні  до 2 квітня 1901 року. Погоджені документи, кошториси  та креслення повернулися  лише в травні 1900 року.

Але будівництво лікарні вже відбувалося, про що свідчить такий факт:

19 лютого Київський губернаторський розпорядчий комітет постановив просити додаткового фінансування, а на додаток вислати проекти каплиць, сараїв, криниць, вигрібних ям, дезінфекційних камер і парканів навколо садиб сільських лікарень. Медичний департамент Міністерства внутрішніх справ дав дозвіл на  додаткове фінансування будівництва у серпні 1901 року.

В 1899 році на посаду головного лікаря Будаївської лікарні було призначено Модеста Пилиповича  Левицького, лікаря від Бога, випускника Київського університету Св. Володимира, талановитого літератора, музиканта й композитора, політичного діяча, письменника, перекладача педагога і дипломата. Він працював головним лікарем лікарні  з 1899р. по 1904р.

У М. П. Левицького естафету керівництва Будаївською (з 1904р. уже Боярською) лікарнею прийняла  Віра Олександрівна  Попова-Матушевська, яка одночасно працювала і терапевтом, і невропатологом,  і акушер-гінекологом, хоча основна її  спеціалізація – хірургія.

У 1907 році, при активному сприянні Віри Олександрівни, повітова управа вже розглядала питання купівлі  для Боярської сільської лікарні у селян К. Лисенка та Я. Лихтаря земельних ділянок для розширення території лікарні, створення її подвір’я. Тому до кошторису 1908 року було внесено суму в 2 тисячі рублів на придбання цих ділянок та для ведення робіт щодо включення їх до будівель лікарні.

Завдяки організаторським здібностям та працездатності Віри Олександрівни  Боярська лікарня в 1914 році вже набула статусу «земської лікарні». У 20-х роках минулого століття в нашому лікувальному закладі було вже три відділення: хірургічне, інфекційне та пологове, де працювали лікарі-спеціалісти.

З 1925р. по 1930 рік головним лікарем Боярської лікарні був  Максим Іванович  Мережинський  – випускник Московського  медичного інституту,  видатний хірург, унікальний спеціаліст  у галузі боротьби з туберкульозом, визначний громадський діяч, активний учасник революційного руху в Україні. Він був одним із агентів “Іскри”, неодноразово заарештовувався за революційну діяльність.  Працював лікарем-інтерном Київської міської лікарні імені цесаревича Олександра, учасник громадянської війни, лікар Київського медичного госпіталю,

На превеликий жаль, архівні матеріали містять мало відомостей щодо медичної галузі міста  1930 – 1940 років, проте відомо , що в довоєнні роки в Києво-Святошинському районі в селі Гурівщина розпочинав свою діяльність фельдшером визнаний у всьому світі  український лікар-науковець  –

О.О. Богомолець.

У 1940 році в Боярській дільничній лікарні  налічувалося вже 50 ліжок.

У роки Великої Вітчизняної війни (1941р.- 1945р.) медичні працівники, які не були призвані до лав Радянської Армії або евакуйовані, таємно  надавали на дому медичну допомогу населенню. У лихоліття громадянської та Великої Вітчизняної війни документи про діяльність лікарні було втрачено.

Після Великої Вітчизняної війни  головним лікарем Боярської лікарні працював тривалий час  К.Я. Мироненко, за його ініціативи та  активної участі було відновлено та розширено лікарню. В 1947 році її ліжковий фонд становив 75 ліжок.

Наказом Київського (Святошинського) райздороввідділу №27

від 07.11. 1951 року було затверджено статус Боярської лікарні (смт. Боярка, вул. Васильківська, 34). Указом Верховної Ради України від 30.12.1956 року лікарню було реорганізовано в Боярську міську лікарню.

В 1956 році Боярська міська лікарня мала стаціонар вже на 125 ліжок, але  функціонувала у п’яти різних приміщеннях, які знаходились на відстані від 2 до 5 кілометрів одне від одного,  що спричиняло певні незручності для пацієнтів.

В 1957р. лікарня переїхала у двоповерхове приміщення , яке збудоване як стаціонар служби цивільної оборони (125 ліжок), де  знаходиться і в теперішній час.

Збільшувалося населення міста та району, що потребувало розширення  медичних послуг. Рішенням райвиконкому народних депутатів Києво-Святошинського району від 08.08.1960 р. лікарні було надано статус районної (Наказ № 119 по БРЛ).  Тому  у 1960 році затверджено технічну документацію на будівництво нової районної  лікарні в м. Боярка,  яку так і не судилося побудувати.  На той час з 1958р. по 1972р. очолював лікарню П.О. Іванов.

Сьогодні в лікарні 460 ліжок цілодобового перебування хворих терапевтичного, хірургічного, акушерсько-гінекологічного профілю. Поліклініка для амбулаторного обслуговування населення, яка має близько 40 відділень та кабінетів прийому  дорослих та маленьких пацієнтів. Медико-профілактичним закладом вторинного рівня, яким є сьогодні Центральна районна лікарня, проводиться господарська діяльність з медичної практики близько 40-ка спеціальностей. В лікарні близько тисячі фізичних осіб задіяних в лікувально-діагностичному процесі та адміністративно-господарській службі, з них близько 200 лікарів, 330 осіб середнього медичного персоналу.

В 2017 році до фахівців поліклініки здійснено 460 тисяч відвідувань, проліковано в стаціонарних відділеннях 18 тисяч пацієнтів, здійснено 6 тисяч оперативних втручань в стаціонарі та 6 тисяч оперативних втручань амбулаторним пацієнтам, проведено 44 тисяч рентгенологічних, 34 тисячі ультразвукових, 2 тисячі ендоскопічних, 30 тисяч електрокардіографічних досліджень. Крім того, здійснено 22 тисячі фізіотерапевтичних процедур та 49 тисяч процедур з лікувальної фізкультури.

З кожним роком покращується матеріально-технічна база, зростає рівень надання медичної допомоги.

В лікарні впроваджуються інноваційні медичні технології: гістероскопія (малотравматичні гінекологічні операції), літотрипсія (дроблення каменів в сечовивідних шляхах), сучасна ультразвукова діагностика для дітей та вагітних жінок з метою раннього виявлення внутрішньоутробних вад розвитку плода. Для впровадження інноваційних медичних технологій лікарі:  урологи, хірурги, акушер-гінекологи пройшли навчання в Київській обласній клінічній лікарні  та на кафедрах  Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.

Стаціонарні відділення ЦРЛ вперше за багаторічну історію свого існування забезпечені новими ліжками, м’яким інвентарем, спецодягом для медичних працівників, дезінфікуючими, лікувальними засобами та виробами медичного призначення. Стаціонарні хворі забезпечені повноцінним лікувальним харчуванням.

З метою підвищення кваліфікації  лікарі та середній медичний персонал лікарні систематично проходять курси спеціалізації та підвищення кваліфікації.

Фахівці лікарні  співпрацюють з 5 кафедрами Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика ( неврології, рефлексотерапії, імунології, алергології, ендокринології) та з багатьма обласними  фахівцями.

На  базі  Центральної районної лікарні   за договором з Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика набувають  практичних  навичок за замкнутим циклом  лікарі-інтерни з 20 спеціальностей.

 

Медики Києво-Святошинського району не лишились осторонь всенародного лиха. В 1986 році особовий склад ЦРЛ брав активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії.

Багато сил,  кращих років свого життя та не один десяток років присвятили улюбленій справі ветерани лікарні:

К.П. Живолуп, І.Ф.Гулий, В.Г.Кононець, А.О.Баглюк,  Л.Й. Брагінська,Є.І. Вишневська, М.І.Мотренко, Е.Х.Габриєлова, Л.М.Науменко, Н.П.Заруцька, В.А.Андрієвський, З.П. Лисинюк, Н.Й. Скрипка, Н.П. Полищук,  Н.В. Кравчук, Л.Я. Незенко,  З.В. Шульська, Л.С. Сакало, Л.П. Калганова,

Л.Й. Погорецький, Л.В.Козлов,Є.І. Кубанова, А.А. Глущук, Г.А. Гриценко, В.М.Сторожук, С.Я.Романова, П.О.Пучков та багато інших.

Дехто з цих прекрасних людей працює в закладі і сьогодні.

 

       Хто вони  лідери-сподвижники медицини району?

 

ЛЕВИЦЬКИЙ  МОДЕСТ  ПИЛИПОВИЧ  керував  лікарнею  з  1899р. по  1904р.

ПОПОВА-МАТУШЕВСЬКА  ВІРА ОЛЕКСАНДРІВНА   прийняла керівництво лікарнею у доктора Левицького М.П. та  продовжувала працювати  у Боярці в 20-х роках минулого століття з 1904р. по 1925р.

МЕРЕЖИНСЬКИЙ  МАКСИМ  ІВАНОВИЧ  працював  головним лікарем з 1925р. по 1930 р.

Відомості про головних лікарів з 1930 р. по 1946 р. в архівних матеріалах не знайдені.

МИРОНЕНКО КИРИЛО ЯКОВИЧ  працював головним лікарем після Великої Вітчизняної війни з 1946р. до 1952р. За його активної участі було відновлено та розширено лікарню.

ПРИЛУКОВ (втрачені відомості щодо його ім’я та по батькові)  з 1952р.  до  1954 р.

МАЛИНОВСЬКИЙ  ІВАН  ІВАНОВИЧ  очолював лікарню з жовтня 1954 р. по 1958 р.

ІВАНОВ  ПАВЛО  ОЛЕКСАНДРОВИЧ  очолював лікарню з 1958 р. по 1972р.

АССА ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ  керував лікарнею з вересня 1972 р. по жовтень 1976 р.

БУРЧАК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ    працював головним лікарем з жовтня 1976 р. по серпень 1984 р.

ДРОНОВ РАФАЕЛ РАФАЕЛОВИЧ   керував лікарнею з вересня 1984 р. по січень 1988 р.

ЗАВАДЕЦЬКИЙ  ОЛЕКСАНДР ТАРАСОВИЧ   працював  головним лікарем з лютого 1988 р. по листопад 2006 р.

КРАВЧЕНКО  ВАСИЛЬ  ВІТАЛІЙОВИЧ — головний лікар з грудня 2006 по 2015р. Заслужений лікар України, кандидат медичних наук.

РАДКЕВИЧ  СЕРГІЙ  ОЛЕКСІЙОВИЧ —  головний лікар  з серпня 2015р. по лютий      2016р.

 З березня 2016 р. по теперішній час  головний лікар ЗАВАДЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ТАРАСОВИЧ. 

 

    Завідуючі структурними підрозділами ЦРЛ сьогодні:

Григор’єва Інна Олександрівна  — завідувач неврологічним відділенням,

Лемещук Роман Борисович- завідувач травматологічним відділенням,

Зінченко Володимир Григорович — завідувач об’єднанним відділенням хірургічного профілю,

Мачуленко Олександр Леонідович – завідувач урологічно-ЛОР відділенням,

Таранович Лариса Вікторівна — завідувач дитячим відділенням,

Цимбалюк Микола Петрович — завідувач терапевтичним відділенням,

Шаригіна Валентина Володимирівна — завідувач анестезіологічним відділенням з ліжками інтенсивної терапії стаціонару,

Бондаренко Тамара Іванівна — завідувач анестезіологіним відділенням пологового будинку,

Бакуновський Євген Володимирович — завідувач відділенням трансфузіології,

Сидоренко Олена Олександрівна — завідувач інфекційним відділенням,

Яремчук Наталія Василівна — завідувач об’єднаним гінекологічним     відділенням,

Радкевич Сергій Олексійович – завідувач фізіологічним   відділенням,

Книш Юрій Віталійович — завідувач відділенням патології вагітних,

Антоненко Юрій Вільянович — завідувач інфекційно-обсерваційним  відділенням,

Зінченко Наталія Віталіївна — завідувач відділення новонароджених,

Левченко Денис Павлович — завідувач приймальним відділенням,

Хмельницький Олександр Володимирович — завідувач паталого-анатомічним  відділенням,

Калганова Людмила Петрівна —  завідувач поліклінікою.